ВІДЛУННЯ ЧОРНОБИЛЯ
Історія та сьогодення
14 грудня в Україні відзначається «День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС». Указ про заснування цієї пам’ятної дати підписаний Президентом України 10.11.2006р. Цей день «ліквідатори» називають своїм професійним святом, хоча жоден з них не здобував такої професії. Всьому довелось навчатися на місці, одночасно жертвуючи здоров’ям, а то й своїм життям, рятуючи життя інших. Вони визначили своїм святом день, який став першою перемогою у приборкуванні мирного атому – це День побудови саркофагу над зруйнованим четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС.
Минуло 30 років, а чорний день Чорнобильської трагедії продовжує хвилювати людей: і тих, кого він зачепив своїм недобрим крилом, і тих, хто пізніше народився далеко від покривдженої землі.
Цифри – річ суха, але за кожною з них стоять люди, їхні долі і сподівання. Цифри можна коментувати, а можна й сприймати такими, як вони є – віддзеркаленням нашого життя. У ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС брали участь 600 тисяч осіб, з них 350 тисяч – з України. За забрудненістю довгоживучими радіонуклідами аварія на ЧАЕС еквівалентна 200-300 бомбам, скинутих на Хіросіму. Радіоактивно забруднено 54 000 кв. км, а це майже 9 % всієї території України. Понад 400 000 жителів змушені були залишити свої домівки, які опинилися у зоні сильного радіоактивного забруднення, з них більше 200 000 в Україні. Черкащани в числі перших відгукнулись на чорнобильську трагедію на ліквідацію наслідків на ЧАЕС були направлені військові й цивільні медики, дорожники, автотранспортники, співробітники МВС та пожежної охорони, енергетики, працівники зв’язку та інші.
Доля повела у Чорнобиль «ліквідаторів» різними шляхами. Одні потрапили туди за покликом душі, інших привели професійні обов’язки, або повістка з військомату.
Сьогодні на Черкащині проживає понад 11 000 ліквідаторів і ми не маємо права забувати про їх самопожертву, адже вони пройшли усі кола ядерного пекла задля збереження життя і здоров’я прийдешніх поколінь.
Працівників комунального закладу «Черкаський обласний центр медико-соціальної експертизи Черкаської обласної ради» також не оминула Чорнобильська трагедія. Головний лікар центру Лепський Владлен Володимирович з жовтня 1986р. працював лікарем-хірургом у медичному батальйоні, задіяному на ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, обслуговуючи 26 тисяч військових та резервістів. Його відрядження у зону особливої уваги тривало протягом 201 доби. Згодом, за особливі заслуги в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС головному лікарю Лепському Владлену Володимировичу було присвоєно почесне звання Героя Чорнобиля.
Лікар-хірург міжрайонної МСЕК № 2 КЗ «ЧОЦ МСЕ ЧОР» Шапран М.В. як військовий лікар – майор медичної служби брав участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в квітні – травні 1986р. Медичний реєстратор обласної МСЕК № 1 закладу Самолига А.О. на той час жила і працювала в м.Прип’яті та була евакуйована з 30-ти кілометрової зони відчуження, а згодом, як переселенка, отримала житло в м. Черкаси.
14 грудня 2016р. колектив центру МСЕ на чолі з головним лікарем Лепським В.В. вшанував День ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. В черговий раз громадськість та представники духовенства високо оцінивши роботу закладу в напрямку соціального захисту ліквідаторів та постраждалих аварії на ЧАЕС, нагородили як особисто Героя Чорнобиля Лепського В.В., так і весь колектив відзнаками та Почесними Грамотами.
Не оминули увагою і ліквідаторів, які втратили здоров’я і стали інвалідами, але і сьогодні приймають активну участь у вирішенні нагальних питань, які стоять в державі щодо привернення уваги до цієї категорії громадян.
Ліквідатор наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Зелененький Сергій Григорович отримає нагороду від секретаря Черкаської єпархії протоієрей Василь Вознюк. Ми низько схиляємо голови перед «ліквідаторами» і низький уклін за відвагу, патріотизм і мужній вчинок, який врятував людство у квітні 1986р. Нехай будуть вдячні і уважні люди до цих Героїв щодня, щохвилини, завжди! Хай залишиться у минулому і ніколи не повториться жах чорнобильської катастрофи, а пам’ять про ті події навчить нас цінувати мир та спокій!