Багато відомих в історії особистостей мали дуже значимі проблеми зі здоров’ям, але про їхні досягнення знає кожна людина в світі і це не завадило їм стати дійсно «великими».
Кім Пік (Kim Peek)— (1951-2009) американець з феноменальною пам’яттю,савант,який запам’ятовував до 98 % прочитаної інформації, прототип героя Дастіна Хофмана у фільмі «Людина дощу». Народився з великою кількістю аномалій розвитку мозку. У віці 3-х 
роківчитав газети та користувався тлумачним словником.В звичайну школу його не прийняли, а спеціальної школи для таких людей в 1950-60-х роках не існувало. Навчанням сина зайнявся батько. До 14 років Кім закінчив вивчати програму основної шкільної програми, але уряд штати відмовився видавати йому сертифікат через інвалідність.Кім виробив особливу техніку читання. На те, щоб прочитати один розворот книги він витрачав 8-10 секунд. До кінця життя в його пам’яті зберігалось близько 12 тис. книжок, всі телефонні коди та мапи міст США.
Кім мав дуже велику кількість серйозних проблем зі здоров’ям, не міг виконувати елементарні побутові справи без допомоги батька (застібнути ґудзик).
При загальній незграбності він віртуозно володів фортепіано
В 1984р. Кім випадково зустрівся з письменником Баррі Морроу, який був дуже вражений здібностями Піка, і він 
написав сценарій відомого фільму. Успіх «Людини дощу» перевернули життя Кіма Піка, який вів усамітнений спосіб життя, поспішав сховатись в своїй кімнаті, коли в будинок приходили люди. Але спілкування зі знімальною групою призвели та популярність надали йому впевненість у собі та надихнули розповісти людям про свої таланти.
Кім пройшов тестування на IQ. Експерти прийшли до висновку, що результати не дають дійсної картини його інтелектуальних здібностей, адже в в деяких частинах тесту спостерігався дуже високий рівень інтелекту, а в інших – розумова недостатність.
За останні роки свого життя він розповів свою історію більше 2,6 млн. людям та подарував надію багатьом інвалідам.
Хью Херр (Hugh Herr)
Розвіюванням поняття “інвалідність” Хью Херр, директор групи механотроніки при випробувальній лабораторії Массачусетського
технологічного інституту, займається протягом останніх 27 років. Йому було 17 років, коли після невдалого альпіністського сходження йому ампутували обидві обморожені голені. Сьогодні йому 45, він один із найвідоміших спеціалістів з протезування. І сьогодні він говорить6 « Я вважаю, що людей з обмеженими можливостями не буває. Обмежені лише можливості технологій!»
Стівен Хокінг
Stephen William Hawking — англійський фізик-теоретик та космолог, створювач та керівник Центра теоретичної космології в 
Кембріджському університеті. Коли йому було 20 років (був студентом коледжу) у Хокінга почали проявлятись ознаки бічного аміотрофічного склерозу — хвороба Шарко, які призвели до паралічу. Лікарі вважали тоді, що жити залишилось йому 2 роки.
Після серії операцій йому була видалена трахея і він втратив здатність говорити. Друзі подарували йому синтезатор мови, який було встановлено на його інвалідний візок. Деяку рухливість зберіг лише вказівний палець на правій руці. Пізніше рухливість залишилась лише в мімічному м’язі шиї, напроти якої закріплено датчик, за допомогою якого фізик керує комп’ютером, що дозволяє йому спілкуватись з оточуючими. Він – восьмий геній зі списку «100 геніїв сучасності» – продовжує жити повноцінним життям, пізнаючи нове та даруючи свої знання світу! Він продовжує вивчати Чорні діри, тайни всесвіту та керує Центром теоретичної космології в Кембріджському університеті. Він відмітив, що суспільство повинно надавати можливість людям з інвалідністю реалізувати свій потенціал.
Ліна По
Псевдонім, який взяла для себе Поліна Михайлівна Горенштейн (1899-1948), коли в 1918 році стала виступати як балерина, танцюристка.В 1934 році Ліна По захворіла енцефалітом, її «розбив» параліч, вона повністю втратила зір. Після цієї трагедії Ліна По почала займатися ліпниною, і вже в 1937 році її роботи з’являються на виставці в Музеї образотворчого мистецтва ім. О.С. Пушкіна. В 1939 році Ліну По прийняли до Московської спілки радянських художників. На теперішній час одиничні роботи Ліни По знаходяться в колекціях Третьяковської галереї та інших музеях Росії.
Франклін Рузвельт (1882-1945р.)
32-й президент США, став однією з ключових фігур американської історії. Він єдиний президент, що обирався більше ніж на два строки 
(період президентства – з 1932 року до смерті в квітні 1945, обирався 4 рази підряд). Рузвельт був обраний на посаду президента вже після своєї хвороби, що змусила назавжди користуватись інвалідним візком. Але факт інвалідності не заважав йому керувати величезною країною в важкі часи свтової кризи та Другої світової війни. Його діяльність допомогла США стати на шлях розквіту; створення ООН — також його заслуга.
«Робіть те, що можете, тим, що маєте, там, де ви є»
Джозеф Пулітцер (1847-1911)
Американський видавець, журналіст, започаткувавший жанр «жовтої преси». Втратив зір в 40 років. Після своєї смерті він залишив 2 млн. доларів Колумбійському університетові. Три чверті цих коштів пішли на створення Вищої школи журналістики, а на залишок була заснована премія для американських журналістів, яку вручають з 1917року.
Крістофер Рів (Christopher D’Olier Reeve) (1952-2004)
Крістофер Рів (Christopher D’Olier Reeve) (1952-2004) американський актор театру та кіно, режисер та сценарист, громадський діяч,
отримав світову популярність після ролі Супермена в американському кіно в 1978 році. В 1995 р., впавши з коня під час перегонів у Вірджинії, отримав перелом шийних хребців та опинився паралізованим. Лікарі не змогли поставити його на ноги, але врятували життя. Він не міг самостійно дихати, а говорити міг лише за допомогою встановленого в трахею апарату. З того часу він присвятив життя реабілітації і разом з дружиною відкрив центр навчання паралізованих людей навичок самостійного існування. Не дивлячись на травму, Рів продовжував працювати на телебаченні, в кіно, приймав участь в громадській діяльності.
WILL-LANIER
Біля 9 років страждав через біль, спричинений раком, перш ніж наважився зробити операцію по видаленню пухлини.
На той момент Вілл серйозно займався спортом, був тренером з CrossFit та менеджером американської компанії Brick New York.
Півроку після операції Віл був стомований. За цей час він дізнався дуже багато корисної інформації, та зрозумів, що своєчасність інформування дозволяє в багатьох випадках уникнути тяжких наслідків раку. Це спонукало його, за підтримки друзів та колег, розпочати інформаційну кампанію по важливості своєчасної діагностики та раннього виявлення раку.
В свої 28 років він ніколи не думав, що стане обличчям інформаційної кампанії по боротьбі з раком, буде позувати з калоприймачем перед камерами.
Зараз Вілл продовжує свою участь у соціально-медичному проекті, направленому на раннє виявлення раку кишківника,
проходження неінвазивних скринінгових методів діагностики.
«Маленькі речі іноді вчать нас найбільшим урокам в житті. Цей мікроскопічний рак змінив моє життя так, як я, навіть, ще й не зрозумів»
BLAKE-BECKFORD
Бодібілдери турбуються про свою зовнішність, іноді більше ніж моделі. Урон зовнішнім даним для них може означати кінець кар’єри.
Але це відбувається не завжди – так, британцю Блейку Бекфорду вдалось продовжити займатись спортом, навіть, після того, як йому була зроблена операція по виведенню стоми.
В 2003 році йому було встановлено діагноз виразковий коліт. Ситуація для Блейка була дуже складною. Через режим, дієту та обмеження фізичних навантажень, лікарі наполягали на припиненні підготовки до змагань. Він не слухав рекомендацій.
В 2012 році хвороба настільки загострилась, що Блейк відчував постійну втому та користувався туалетом біля 20 разів/добу. Він був змушений погодитись з лікарями та зробити операцію.
Попри застереження лікарів, Блейк повернувся до спортзалу, поступово збільшував фізичне навантаження, і менше ніж за півроку повернув свою попередню фізичну спортивну форму, продовжував працювати моделлю та особистим тренером. 
На перших своїх змаганнях він виступав лише в спортивних трусах та з калоприймачем. Суддям це не завадило судити його за результатами змагань, а Блейку не завадило отримувати призові місця.
Блейк вважає, що головну перемогу в своєму житті він уже отримав – повернув віру у себе, довів собі, що він здатний на багато речей, все інше для нього – лише технічні питання, що піддаються вирішенню та не заслуговують особливої уваги.
Він вирішив, що його приклад може бути корисним для людей з різними проблемами.
Zoey Wright (Зої Врайт 22 роки)
Виграла свою першу нагороду в бодібілдер шоу після виведення стоми. Бодібілдінг допоміг їй справитись з хворобою та відновитись.
Шантель Вінні
Учасниця шоу «Топ-модель по-американськи». Від інших учасниць шоу її відрізняє рідкісна хвороба вітіліго (в результаті якої порушується пігментація шкіри) і вражаюча впевненість у собі.
Особливість вітіліго у Шантель — досить симетричне розташування непігментованих ділянок.
Довгий час дівчину її особливість вганяла в депресію, а образи однолітків ледь не довели її до суїциду.
Однак, змінивши місце проживання, Шантель поміняла і своє ставлення до своєї особливості. Потрапивши на конкурс краси, вона дійшла до фіналу, а в ході проекту багато фотографів закохалися в її симетричні плями, що нагадують таємничі малюнки.
Вікторія Модеста
Мабуть, сама незвичайна модель і співачка в світі. У сексуальної дівчини з сильним, як у Бейонсе, голосом є тільки один недолік — у неї немає ноги.
До того часу, як Вікторія відзначила своє 6-річчя, різниця між двома ногами вже була дуже помітною. А до 12 років дівчина перенесла цілих 15 хірургічних операцій — всі вони виявилися безуспішними. Лікарі радили матері здати доньку до дитячого будинку — але, на щастя, та не кинула свою дочку. Зрештою Вікторія опинилася в Лондоні, проте британська медицина також не змогла їй допомогти. І, нарешті, дівчині вдалося переконати хірургів, що ногу потрібно ампутувати. За словами самої Вікторії, ампутація принесла їй довгоочікуване полегшення. У дівчині нарешті прокинулася впевненість у собі, вона почала займатися музикою — і вельми успішно: не так давно Модеста представила свій дебютний музичний відео кліп. Після чого змогла добитися успіху як співачка і альтернативна модель. Використовує 8 різних протезів, найвідоміший і незвичайний з яких виконаний у вигляді чорного шипа.
Аманда Беггс
Аманда Беггс (англ. Amanda Baggs; рід. 1980) — американський громадський діяч, активістка руху по захисту прав аутистів.
Аманда Беггс народилася в Каліфорнії, живе в місті Берлінгтон в штаті Вермонт. Починаючи з 1999 року публікує в Інтернеті статті (а пізніше також і відео, з використанням синтезатора мови), що роз’яснюють на її власному прикладі особливості світовідчуття аутистів. Найбільш широку суспільну увагу виступи Беггс отримали після того, як два відеоролики, викладені нею на YouTube в 2007 році, — «На моєму язиці» (англ. In My Language), в якому вона розповідає про своє життя і світосприйнятті, і «Як закип’ятити воду. Швидкий спосіб »(англ. How to boil Water, the EASY way), де пояснюється, чому аутист витрачає стільки часу на елементарну для інших людей дію, — привернули увагу журналістів і послужили темою кількох передач на CNN.
Випадок Беггс став рідкісним прикладом того, як про проблеми та права аутистів висловлюються самі аутисти. Її виступи привернули різнопланову увагу вчених: так, в підручнику «Мова в реальному світі. Введення в лінгвістику »(2010) глава, присвячена лінгвістичним аспектам проблематики аутизму, відкривається завданням для учнів ознайомитися з відеороликом Беггс, а канадський філософ Ерін Меннінг використовує роз’яснення Беггс про властиве аутистам особливе «просторове мислення» (англ. Spatial thinking) в своїй монографії.
Райан Чен
Фото з морем людей, які підхватили молодого хлопця на інвалідному візку і підняли високо в повітря, стало фотографією року, було назване одним з найбільш надихаючих знімків, та сколихнуло весь інтернет як справжній вірус. Сама фотографія була зроблена в 2013 році під час музичного фестивалю в Сан-Франциско. На ній — 25-річний Райан Чен, який в 2009 році, під час катання на сноуборді, отримав спінальну травму. Друзі хлопця вважають, що Райан має неймовірне відношення до свого життя і завжди є «самою щасливою людиною в кімнаті»
Ху Хуейюань (Hu Huiyuan)
Молода китайська дівчина, яка здивувала весь світ, написавши 60 тис. слів зі свого фантастичного роману пальцями ніг. Виросла в провінції Аньхой, Східний Китай, де діти без проблем зі здоров’ям борються за здобуття класичної освіти, Хуейюань самостійно навчилась читати та писати за допомогою телевізійних субтитрів. Друкуючи пальцями лівої ноги, використовуючи інвалідний візок, де закріплена ременем, котрий її підтримує, Ху Хуейюань здатна набирати 20-30 слів за хвилину. Коли дівчина народилась, лікарі сказали, що вона не виживе. Через кілька днів їй було встановлено діагноз: дитячий церебральний параліч. Єдиними рухливими частинами її тіла є голова та нога.
Хесус «Чуй» Асевес (ісп. Jesus «Chuy» Aceves)
Людина, що має рідкісну аномалію волосяного покриву — гіпертрихоз.
Народився в Лорето, Сакатекас, Мексика, і був другою людиною в сім’ї з цією рідкісною особливістю. Його обличчя покрите волоссям, що роблять його схожим на легендарного Людини-Вовка, або, як деякі його називають, людини-мавпу. Актор одружений і має двох дочок, одна з яких також володіє цією «особливістю». Його сестра Лілі також була народжена з цією хворобою. Вона заміжня, має сина і працює в поліції в Мехіко. Багато в його родині вірять, що вони — нащадки Хулії Пастрана, «дочки мавп».
У 2005 році Асевес вперше поголився для документального фільму Бі-бі-сі «Непросто бути хлопчиком-вовком» (англ. It’s Not Easy Being a Wolf Boy). Він поголився в надії отримати постійну роботу недалеко від будинку і не покидати сім’ю на довгі періоди часу. На жаль, оплата на постійній роботі була не так хороша, як на шоу виродків або в цирку. Зараз Чуй працює за лаштунками цирку «Варгас».
У 2007 році Чуй був включений до книги Ripley’s Believe It or Not! і до Книги рекордів Гіннесса.
Нік Вуйчіч
Австралійський пастор та мотиваційний оратор народився з синдромом тетраамелії, або вродженим дефектом, пов’язаним з повною відсутністю кінцівок. Однак це не зупинило його і не заважає жити активним життям.
З народження у хлопчика були відсутні повноцінні руки і ноги, але була одна часткова стопа з двома зрощеними пальцями; це дозволило хлопчикові, після хірургічного поділу пальців, навчитися ходити, плавати, кататися на скейті, дошці для серфінгу, працювати на комп’ютері та писати. В дитинстві Нік почав відвідувати школу для інвалідів, але, як тільки, на початку 1990-х років, закон австралійського штату Вікторія про інвалідів змінився, батьки наполягли на тому, щоб їхній син став відвідувати звичайну школу. У десять років Ніколас вирішив втопитися. Він сказав мамі, що хоче скупатися і попросив віднести його у ванну. Ось що він згадує про ці хвилинах: «Я намагався повернутися обличчям у воду, але було дуже складно втриматися в такому положенні. У мене нічого не виходило. Але за цей короткий час я дуже чітко уявив картину свого похорону.І тут я зрозумів, що не можу заподіяти батькам такий біль, не можу себе вбити. Адже все, що я бачив від батьків — це величезну любов до мене».
У віці 21 року Нік Вуйчич закінчив Університет Гріффіта в Брісбені, отримавши подвійну ступінь бакалавра в області бухгалтерського обліку та фінансового планування. З 1999 року він почав виступати в церквах, тюрмах, школах і дитячих притулках і незабаром відкрив некомерційну організацію «Життя без кінцівок» (англ. Life Without Limbs), почавши благодійну діяльність і допомагаючи інвалідам по всьому світу.
У 2005 році Нік Вуйчич був номінований на премію «Молодий австралієць року».
Він об’їздив багато країн світу, виступаючи в школах, університетах та різних організаціях, приймає участь у різноманітних телешоу і пише книги. Його перша книга «Життя без кордонів. Шлях до приголомшливо щасливого життя »(англ. Life Without Limits: Inspiration for a Ridiculously Good Life) вийшла в 2010 році.
Еймі Майллінз (Aimee Mullins)
Важко уявити собі щасливу, красиву і успішну дівчину з інвалідністю. Уявіть собі, є така дівчина з обмеженими фізичними можливостями
та з необмеженими духовними силами, саме вона є найвідомішим і популярним інвалідом за версією порталу Samogo.Net.
Еймі Майллінз (Aimee Mullins) тридцять шість років. Вона супер модель, дворазова чемпіонка світу з бігу та стрибків у довжину. Еймі знімається в кіно, а журналісти модних журналів — Vogue, Elle, Harper’s Bazaar, Marie Claire — полюють за дівчиною, що б помістити її фото сесії на своїх глянцевих сторінках.
Красі цій молодій жінці позаздрить будь-яка дівчина. Еймі увійшла до числа п’ятдесяти найкрасивіших дівчат світу. Свій фізичний недолік, вона зуміла перетворити на неймовірне гідність. Не маючи обох ніг з дитинства, вона створила ескізи дванадцяти пар ніг, за якими були виготовлені ніжки з різних матеріалів для різних життєвих ситуацій. Деякі протези настільки були схожі на справжні ніжки, що на світських прийомах ніхто й не здогадувався, що вони не справжні.
Американський фотограф Майкл Стоукс із Лос-Анджелеса зробив серію вражаючих знімків ветеранів війни, яким довелося пережити ампутацію кінцівок
Завдяки кампанії на Kickstarter вдалося зібрати $ 411 134 пожертвувань, тож тепер фотосесію випустять у вигляді книги.
Стоукс пообіцяв пожертвувати $ 20 тис. благодійному фонду Semper FI Fund, який займається підтримкою поранених солдат.
За словами фотографа, його остання серія фото показує військових, які позують «впевнено» і «еротично». Стоукс розповідає, що має досвід у фітнес-фотографії, тож своїх моделей, які пережили ампутацію, намагався знімати у такому ж ключі.
