06.10.2016 року в м.Киів відбувся круглий стіл на тему «Ліквідація захворювань, пов’язаних з азбестом в Україні. Національний азбестовий профіль та концепція Національної програми». В роботі круглого столу прийняли участь : національний фахівець з неінфекційних захворювань Бюро ВООЗ в Україні Н. Король; Голова Європейського центру по навколишньому середовищу та здоров‘ю ВООЗ Елізабет Пауновіч; представники міністерства охорони здоров‘я, міністерства екології та природніх ресурсів України; А.Басанець, ДУ «Інститут медицини праці НАМН України», завідувач кафедри профпатології, д.м.н., професор; О.Демецька, ДУ «Інститут медицини праці НАМН України», завідувачка лабораторією токсикології аерозолів, к.м.н.; лікар- експерт КЗ «ЧОЦ МСЕ ЧОР» О.Теліженко.
Всі види азбесту є канцерогенними. Близько 125 млн. осіб у всьому світі зазнають впливу азбесту на робочому місці, причому 107 тис. осіб щорічно помирають від захворювань, пов‘язаних з дією азбесту (ЗПА). Країни Європейського регіону ВООЗ зобов‘язались розробити в співпраці з Міжнародною організацією праці ( МОП) національні програми по елімінації ЗПА. З 53 держав – членів Європейського регіону ВООЗ використання всіх видів азбесту заборонено в 37 країнах.
Важливу роль в регулюванні використання всіх видів азбесту та профілактики ЗПА мають наступні документи МОП: Конвенція 1974 року про професійні ракові захворювання ( № 139); Конвенція 1986 року про азбест (№ 162); Конвенція 1990 року про хімічні речовини (№ 170) та Резолюція по азбесту, яка була прийнята на 95-й сесії міжнародної конференції праці (2006 р.)
Голова Європейського центру по навколишньому середовищу та здоров‘ю ВООЗ Елізабет Пауновіч наголосила, що резолюція Всесвітньої асамблеї охорони здоров‘я по профілактиці раку призвана звертати увагу держав- членів на ті види ракових захворювань, де серед причин виникнення яких є вплив, якого можливо уникнути, включаючи дію хімічних речовин на робочому місці. В 2007 році на 60-й сесії Всесвітньої асамблеї охорони здоров я визначений глобальний план дій по охороні здоров‘я праці. Стратегічними напрямами є:
- заборона використання всіх видів азбесту для найбільш ефективної елімінації ЗПА;
- надання інформації про замінники азбесту, а також розробка фінансових та технологічних механізмів, які сприяють заміні;
- прийняття мір з метою попередження дії азбесту при будь-яких ситуаціях, включаючи видалення (зменшення дії) азбесту;
- підвищення якості ранньої діагностики, лікування, а також соціальної та медичної реабілітації по відношенню до ЗПА та створення реєстру осіб, які підлягали або підлягають впливу азбесту.
За словами спеціаліста, країни повинні проводити моніторинг ризиків, вивчати проблеми охорони природи, ранньої діагностики захворювань та профілактичних заходів.
В концепції Національної програми та Національного азбестового профілю представник Міністерства охорони здоров я України наголосив на необхідність якісного проведення періодичних та поточних профоглядів , підвищення інформованості населення про безпеку, перепрофілювання підприємств, виробничий контроль щодо санітарно- гігієнічних норм, заборону використання азбесту в Україні; до 2020 року знизити кількість громадян, які мають контакт з азбестом.
На сьогоднішній день в світі поширеними є два види азбесту: амфіболовий ( більш токсичний, період напіввиведення якого 1000 років), та хризотиловий, який використовується і в Україні. В даний час в світовій індустрії використовується chrysotile- азбест. Chrysotile- азбест входить до складу більш ніж трьох тисяч виробів в різних областях техніки. Chrysotile використовується у виробництві: покрівельних, стінових виробів (плоскі і хвилясті азбестоцементні листи, піна); труб; азбестотехнічних та теплоізоляційних виробів, для виготовлення мастик, герметиків, асфальтобетонних сумішів та ін.
З виступу Анжели Басанець, д.м.н, професора, завідувача кафедри профпатології ДУ «Інститут медицини праці НАМН України» , в Україні за 25 років спостереження зареєстровано 40 випадків професійних захворювань, пов‘язаних з впливом азбесту, з них 1 випадок злоякісної мезотеліоми. Відсутність настороженості лікарів первинної ланки, коли не враховується тривалий постекспозиційний період, неточно зібраний професійний маршрут ( особливо у випадку мезотеліоми) призводить до того, що первинна захворюваність фіксується по хірургічному або онкологічному профілю.
Найвища захворюваність реєструється у працівників, які контактують з хризотиловим азбестом. Інститутом профпатології проведено обстеження 276 працівників виробництв, на яких використовується хризотиловий азбест.
Найбільш поширеними захворюваннями є:
- хронічний бронхіт 12,4+_3,2%,
- азбестоз 11,9+_5%;
- ХОЗЛ-2,4+_1,5%.
Серед факторів ризику розвитку захворювання є стаж більше 30 років та паління. З усіх обстежених відносно здоровими можна вважати лише 8,8+_1,7%.
При діагностиці захворювань комп’ютерна томографія є більш точним методом діагностики пневмосклерозу та плевральних нашарувань, порівняно з Rо- дослідженнями. Крім того доказовою є генетична обумовленість ( GSTT1, GSTH1).
Всі види азбесту є канцерогенними. Половина всіх випадків смерті від професійного раку припадає на вплив азбесту, що є найбільш серйозним та поширеним з екологічних факторів ризику для здоров я. Безпечного рівня азбесту не існує. Навіть при незначному впливі значно зростає ризик захворювання раком. Найефективнішим способом елімінації ЗПА є припинення використання всіх видів азбесту. В різних областях застосування азбест може бути замінений безпечнішими матеріалами, які згідно науковим розробкам матимуть менший ризик для здоров я. Необхідно підвищувати рівень інформованості про ризик впливу азбесту та надавати інформацію всім прошаркам суспільства, включаючи працівників медицини та населення в цілому. Підвищена увага повинна приділятись навчанню методам безпечного поводження з азбестовмісними матеріалами працівників, які займаються реконструкцією або ремонтом будівель.
