12 лютого 2015 року на базі КЗ «ЧОЦ МСЕ ЧОР» відбулась обласна науково-практична конференція на тему: «Психологія кризових переживань: напрямки психологічного консультування учасників бойових дій».
В роботі конференції прийняли участь: завідувач відділу психоневрології, психотерапії та медичної психології ДУ «Український Державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України», доктор медичних наук, старший науковий співробітник Дроздова Ірина Володимирівна лікарі-психологи, практичні психологи ЛПЗ області, лікарі загальної практики, психіатри області лікарі МСЕК. Кожному з учасників заходу були презентовані методичні рекомендації з матеріалами конференції .
На конференції було представлено п’ять доповідей.
Головний позаштатний психолог Департаменту охорони здоров’я Черкаської обласної державної адміністрації Стеценко Микола Григорович у своїй доповіді «Психотерапія та психокорекція посттравматичних стресових розладів» висвітлив та зупинився на найбільш ефективних методиках психологічного консультування та психологічної корекції учасників бойових дій. Зазначив, що основною метою психотерапевтичної роботи є максимально повне відновлення преморбідного рівня соціального й особистісного функціонування потерпілих. При цьому психотерапія спрямована на:
— створення нової когнітивної моделі життєдіяльності;
— афективну переоцінку травматичного досвіду;
— відновлення відчуття цінності власної особистості;
— відновлення здатності подальшого існування у світі.
Голова спеціалізованої психіатричної МСЕК Шворак Олександр Миколайович у своїй доповіді «Сучасні підходи до діагностики та лікування ПТСР» докладно представив диференційну діагностику посттравматичного стресового розладу та розладів адаптації. Зокрема зазначалося, що при проведенні диференційної діагностики необхідно пам’ятати, що в хворих поряд із клінічною картиною ПТСР найчастіше мають місце порушення, що відносяться до інших психічних розладів. У таких випадках може йти мова про сполучену (коморбідну) патологію. Особливо часто спостерігається сполучення ПТСР із депресіями і різними формами хімічної залежності. Також можуть відзначатися сполучення ПТСР із панічними, обсесивно- компульсивними, тривожно-фобічними розладами, суїцидальною поведінкою та інші. Теоретичні викладки підкріплювалися даними практичного досвіду діагностики та лікування посттравматичного стресового розладу в умовах психіатричної лікарні.
Практичний психолог КЗ «Черкаський обласний центр МСЕ ЧОР» Сіренко Лілія Василівна виступила з доповіддю на тему : «Основні методи психологічної діагностики посттравматичного стресового розладу (ПТСР)». Доповідач представила найбільш уживані та апробовані методики психологічної діагностики ПТСР. Наголошено на тому, що психологічна діагностика ПТСР повинна здійснюватись в рамках клінічної діагности , тому посттравматичні стресові розлади можуть діагностуватись не раніше, а ніж за місяць після психотравмуючої ситуації. Клінічна оцінка стану пацієнта повинна включати відповідне неврологічне обстеження, а також уважне вивчення особистісних характеристик, загального і психіатричного анамнезу.
Завідувач відділу психоневрології, психотерапії та медичної психології ДУ «Укр Держ НДІ МСПІ МОЗ України», доктор медичних наук, старший науковий співробітник Дроздова Ірина Володимирівна у своїх доповідях,
«Результати круглого столу «Державна стратегія соціально-психологічної адаптації населенняУкраїни: сучасні виклики» Київ 5 грудня 2014 року»,
«Перша психологічна допомога. Досвід роботи з постраждалими в зоні АТО на базі Дніпропетровського військового шпиталю». Досвід надання психологічної допомоги учасникам бойових дій свідчить про те, що стадія гострої стресової реакції потребує значних витрат фізичної та психічної енергії. Однак запаси енергії у людини не безмежні і через кілька годин після стресового впливу настає стадія психофізіологічної демобілізації. Накопичується відчуття власного безсилля, непотрібності, нікчемності. В голові крутиться: «За що? Чому це сталося саме зі мною? Чому світ такий несправедливий?». Не хочеться нічого — ні їсти, ні пити, ні спілкуватися з друзями, не хочеться робити нічого — не хочеться навіть думати! Хочеться забитися кудись далеко-далеко в нірку і сидіти там — не висовуватися».
Це дуже енергозатратно і вимагає значних і психічних зусиль, тому психіка працює на межі — зникають позитивні емоції, з’являється дратівливість, агресія до оточуючих, вибухові неадекватні емоційно-психологічні реакції на події, що символізують або нагадують травмуючі події.
Все це призводить до відстороненості від рідних і близьких, відчуженості від інших людей, зниження інтересу до діяльності, яка раніше викликала інтерес, відсутності планів на майбутнє.
Одною з найбільш складних проблем надання медико-психологічної допомоги учасникам бойових дій є існування бар’єрів звернення за психологічною допомогою. Основні причини цього викладені в результатах анкетування.
Бар’єри на шляху до отримання психологічної та психіатричної допомоги бійцями:
- Мене сприймуть як слабака – 65%
- Військове керівництво сприйматиме мене як неблагонадійну особу – 63%
- Мої побратими думатимуть, що на мене не можна цілком покластися – 59%
- Це може стати загрозою моїй військовій кар’єрі – 50%
- Мені соромно – 41%
- Не довіряю фахівцям сфери охорони психічного здоров’я – 38%
- Психологічна допомога неефективна – 25%
- Не знаю куди звернутися – 22%
- Не маю транспортної можливості звернутися – 18%
Конференція завершилась загальною дискусією , обміном думок щодо організації кваліфікованої, професійної допомоги учасникам бойових дій в Черкаській області, створення координаційного центру та єдиної бази даних організацій, які надають допомогу учасникам бойових дій.